ціано́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ціано́ваний | ціано́вана | ціано́ване | ціано́вані |
родовий | ціано́ваного | ціано́ваної | ціано́ваного | ціано́ваних |
давальний | ціано́ваному | ціано́ваній | ціано́ваному | ціано́ваним |
знахідний | ціано́ваний | ціано́вану | ціано́ване | ціано́вані |
орудний | ціано́ваним | ціано́ваною | ціано́ваним | ціано́ваними |
місцевий | на/у ціано́ваному, ціано́ванім | на/у ціано́ваній | на/у ціано́ваному, ціано́ванім | на/у ціано́ваних |