| ціди́льце – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ціди́льце | ціди́льця |
| родовий | ціди́льця | ціди́лець |
| давальний | ціди́льцю | ціди́льцям |
| знахідний | ціди́льце | ціди́льця |
| орудний | ціди́льцем | ціди́льцями |
| місцевий | на/у ціди́льці, ціди́льцю | на/у ціди́льцях |
| кличний | ціди́льце* | ціди́льця* |
| [розм.] |