| | |
| ціди́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ціди́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ціді́мо, ціді́м |
| 2 особа | ціди́ | ціді́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ціди́тиму | ціди́тимемо, ціди́тимем |
| 2 особа | ціди́тимеш | ціди́тимете |
| 3 особа | ціди́тиме | ціди́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ціджу́ | ці́димо, ці́дим |
| 2 особа | ці́диш | ці́дите |
| 3 особа | ці́дить | ці́дять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ці́дячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ціди́в | ціди́ли |
| жін. р. | ціди́ла |
| сер. р. | ціди́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| ці́джений |
| Безособова форма |
| ці́джено |
| Дієприслівник |
| ціди́вши |
