| цілкови́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | цілкови́тий | цілкови́та | цілкови́те | цілкови́ті |
| родовий | цілкови́того | цілкови́тої | цілкови́того | цілкови́тих |
| давальний | цілкови́тому | цілкови́тій | цілкови́тому | цілкови́тим |
| знахідний | цілкови́тий, цілкови́того | цілкови́ту | цілкови́те | цілкови́ті, цілкови́тих |
| орудний | цілкови́тим | цілкови́тою | цілкови́тим | цілкови́тими |
| місцевий | на/у цілкови́тому, цілкови́тім | на/у цілкови́тій | на/у цілкови́тому, цілкови́тім | на/у цілкови́тих |