| цілоку́пний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | цілоку́пний | цілоку́пна | цілоку́пне | цілоку́пні |
| родовий | цілоку́пного | цілоку́пної | цілоку́пного | цілоку́пних |
| давальний | цілоку́пному | цілоку́пній | цілоку́пному | цілоку́пним |
| знахідний | цілоку́пний, цілоку́пного | цілоку́пну | цілоку́пне | цілоку́пні, цілоку́пних |
| орудний | цілоку́пним | цілоку́пною | цілоку́пним | цілоку́пними |
| місцевий | на/у цілоку́пному, цілоку́пнім | на/у цілоку́пній | на/у цілоку́пному, цілоку́пнім | на/у цілоку́пних |