| | |
| цісарюва́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | цісарюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | цісарю́ймо |
| 2 особа | цісарю́й | цісарю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | цісарюва́тиму | цісарюва́тимемо, цісарюва́тимем |
| 2 особа | цісарюва́тимеш | цісарюва́тимете |
| 3 особа | цісарюва́тиме | цісарюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | цісарю́ю | цісарю́ємо, цісарю́єм |
| 2 особа | цісарю́єш | цісарю́єте |
| 3 особа | цісарю́є | цісарю́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| цісарю́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | цісарюва́в | цісарюва́ли |
| жін. р. | цісарюва́ла |
| сер. р. | цісарюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| цісарюва́вши |
