чаркопи́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | чаркопи́й | чаркопа́ | чаркопе́ | чаркопі́ |
родовий | чаркопо́го | чаркопо́ї | чаркопо́го | чаркопи́х |
давальний | чаркопо́му | чаркопі́й | чаркопо́му | чаркопи́м |
знахідний | чаркопо́го, чаркопи́й | чаркопу́ | чаркопе́ | чаркопи́х, чаркопі́ |
орудний | чаркопи́м | чаркопо́ю | чаркопи́м | чаркопи́ми |
місцевий | на/у чаркопо́му, чаркопі́м | на/у чаркопі́й | на/у чаркопо́му, чаркопі́м | на/у чаркопи́х |