| | |
| чарува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | чарува́тися, чарува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | чару́ймося, чару́ймось |
| 2 особа | чару́йся, чару́йсь | чару́йтеся, чару́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | чарува́тимуся, чарува́тимусь | чарува́тимемося, чарува́тимемось, чарува́тимемся |
| 2 особа | чарува́тимешся | чарува́тиметеся, чарува́тиметесь |
| 3 особа | чарува́тиметься | чарува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | чару́юся, чару́юсь | чару́ємося, чару́ємось, чару́ємся |
| 2 особа | чару́єшся | чару́єтеся, чару́єтесь |
| 3 особа | чару́ється | чару́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| чару́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | чарува́вся, чарува́всь | чарува́лися, чарува́лись |
| жін. р. | чарува́лася, чарува́лась |
| сер. р. | чарува́лося, чарува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| чарува́вшись |
