| | |
| чарува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | чарува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | чару́ймо |
| 2 особа | чару́й | чару́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | чарува́тиму | чарува́тимемо, чарува́тимем |
| 2 особа | чарува́тимеш | чарува́тимете |
| 3 особа | чарува́тиме | чарува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | чару́ю | чару́ємо, чару́єм |
| 2 особа | чару́єш | чару́єте |
| 3 особа | чару́є | чару́ють |
| Активний дієприкметник |
| чару́ючий |
| Дієприслівник |
| чару́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | чарува́в | чарува́ли |
| жін. р. | чарува́ла |
| сер. р. | чарува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| чарува́вши |
