| чарівли́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | чарівли́вий | чарівли́ва | чарівли́ве | чарівли́ві |
| родовий | чарівли́вого | чарівли́вої | чарівли́вого | чарівли́вих |
| давальний | чарівли́вому | чарівли́вій | чарівли́вому | чарівли́вим |
| знахідний | чарівли́вого, чарівли́вий | чарівли́ву | чарівли́ве | чарівли́вих, чарівли́ві |
| орудний | чарівли́вим | чарівли́вою | чарівли́вим | чарівли́вими |
| місцевий | на/у чарівли́вому, чарівли́вім | на/у чарівли́вій | на/у чарівли́вому, чарівли́вім | на/у чарівли́вих |
| [рідко] | ||||