| чене́ць – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | чене́ць | ченці́ |
| родовий | ченця́ | ченці́в |
| давальний | ченце́ві, ченцю́ | ченця́м |
| знахідний | ченця́ | ченці́в |
| орудний | ченце́м | ченця́ми |
| місцевий | на/у ченце́ві, ченцю́, ченці́ | на/у ченця́х |
| кличний | че́нче | ченці́ |