| че́нчик – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | че́нчик | че́нчики |
| родовий | че́нчика | че́нчиків |
| давальний | че́нчикові, че́нчику | че́нчикам |
| знахідний | че́нчика | че́нчиків |
| орудний | че́нчиком | че́нчиками |
| місцевий | на/у че́нчикові, че́нчику | на/у че́нчиках |
| кличний | че́нчику | че́нчики |
| [розм.] |