| че́пчик – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | че́пчик | че́пчики |
| родовий | че́пчика | че́пчиків |
| давальний | че́пчику, че́пчикові | че́пчикам |
| знахідний | че́пчик | че́пчики |
| орудний | че́пчиком | че́пчиками |
| місцевий | на/у че́пчику | на/у че́пчиках |
| кличний | че́пчику* | че́пчики* |