| | |
| черевовіща́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | черевовіща́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | черевовіща́ймо |
| 2 особа | черевовіща́й | черевовіща́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | черевовіща́тиму | черевовіща́тимемо, черевовіща́тимем |
| 2 особа | черевовіща́тимеш | черевовіща́тимете |
| 3 особа | черевовіща́тиме | черевовіща́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | черевовіща́ю | черевовіща́ємо, черевовіща́єм |
| 2 особа | черевовіща́єш | черевовіща́єте |
| 3 особа | черевовіща́є | черевовіща́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| черевовіща́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | черевовіща́в | черевовіща́ли |
| жін. р. | черевовіща́ла |
| сер. р. | черевовіща́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| черевовіща́вши |
