| четві́рочник – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | четві́рочник | четві́рочники |
| родовий | четві́рочника | четві́рочників |
| давальний | четві́рочникові, четві́рочнику | четві́рочникам |
| знахідний | четві́рочника | четві́рочників |
| орудний | четві́рочником | четві́рочниками |
| місцевий | на/у четві́рочникові, четві́рочнику | на/у четві́рочниках |
| кличний | четві́рочнику | четві́рочники |
| [розм.] |