| чини́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (діяти; щось робити) | ||
| Інфінітив | чини́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | чині́мо, чині́м | |
| 2 особа | чини́ | чині́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | чини́тиму | чини́тимемо, чини́тимем |
| 2 особа | чини́тимеш | чини́тимете |
| 3 особа | чини́тиме | чини́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | чиню́ | чи́нимо, чи́ним |
| 2 особа | чи́ниш | чи́ните |
| 3 особа | чи́нить | чи́нять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| чи́нячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | чини́в | чини́ли |
| жін. р. | чини́ла | |
| сер. р. | чини́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| чини́вши | ||