| | |
| чини́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (діяти; щось робити) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | чини́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | чині́мо, чині́м |
| 2 особа | чини́ | чині́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | чини́тиму | чини́тимемо, чини́тимем |
| 2 особа | чини́тимеш | чини́тимете |
| 3 особа | чини́тиме | чини́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | чиню́ | чи́нимо, чи́ним |
| 2 особа | чи́ниш | чи́ните |
| 3 особа | чи́нить | чи́нять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| чи́нячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | чини́в | чини́ли |
| жін. р. | чини́ла |
| сер. р. | чини́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| чини́вши |
