| чинолю́бний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | чинолю́бний | чинолю́бна | чинолю́бне | чинолю́бні |
| родовий | чинолю́бного | чинолю́бної | чинолю́бного | чинолю́бних |
| давальний | чинолю́бному | чинолю́бній | чинолю́бному | чинолю́бним |
| знахідний | чинолю́бного, чинолю́бний | чинолю́бну | чинолю́бне | чинолю́бних, чинолю́бні |
| орудний | чинолю́бним | чинолю́бною | чинолю́бним | чинолю́бними |
| місцевий | на/у чинолю́бному, чинолю́бнім | на/у чинолю́бній | на/у чинолю́бному, чинолю́бнім | на/у чинолю́бних |