| чипе́ць – іменник чоловічого роду | ||
| (чепець) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | чипе́ць | чипці́ |
| родовий | чипця́ | чипці́в |
| давальний | чипцю́, чипце́ві | чипця́м |
| знахідний | чипе́ць | чипці́ |
| орудний | чипце́м | чипця́ми |
| місцевий | на/у чипці́, чипцю́ | на/у чипця́х |
| кличний | чипцю́* | чипці́* |
| [діал.] |