| | |
| чмутува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | чмутува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | чмуту́ймо |
| 2 особа | чмуту́й | чмуту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | чмутува́тиму | чмутува́тимемо, чмутува́тимем |
| 2 особа | чмутува́тимеш | чмутува́тимете |
| 3 особа | чмутува́тиме | чмутува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | чмуту́ю | чмуту́ємо, чмуту́єм |
| 2 особа | чмуту́єш | чмуту́єте |
| 3 особа | чмуту́є | чмуту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| чмуту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | чмутува́в | чмутува́ли |
| жін. р. | чмутува́ла |
| сер. р. | чмутува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| чмуто́ваний |
| Безособова форма |
| чмуто́вано |
| Дієприслівник |
| чмутува́вши |
