| чотирибі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | чотирибі́чний | чотирибі́чна | чотирибі́чне | чотирибі́чні |
| родовий | чотирибі́чного | чотирибі́чної | чотирибі́чного | чотирибі́чних |
| давальний | чотирибі́чному | чотирибі́чній | чотирибі́чному | чотирибі́чним |
| знахідний | чотирибі́чний | чотирибі́чну | чотирибі́чне | чотирибі́чні |
| орудний | чотирибі́чним | чотирибі́чною | чотирибі́чним | чотирибі́чними |
| місцевий | на/у чотирибі́чному, чотирибі́чнім | на/у чотирибі́чній | на/у чотирибі́чному, чотирибі́чнім | на/у чотирибі́чних |