| | | | |
| чотириколі́нчатий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | чотириколі́нчатий | чотириколі́нчата | чотириколі́нчате | чотириколі́нчаті |
| родовий | чотириколі́нчатого | чотириколі́нчатої | чотириколі́нчатого | чотириколі́нчатих |
| давальний | чотириколі́нчатому | чотириколі́нчатій | чотириколі́нчатому | чотириколі́нчатим |
| знахідний | чотириколі́нчатий | чотириколі́нчату | чотириколі́нчате | чотириколі́нчаті |
| орудний | чотириколі́нчатим | чотириколі́нчатою | чотириколі́нчатим | чотириколі́нчатими |
| місцевий | на/у чотириколі́нчатому, чотириколі́нчатім | на/у чотириколі́нчатій | на/у чотириколі́нчатому, чотириколі́нчатім | на/у чотириколі́нчатих |
