| | | | |
| чотириконе́чний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | чотириконе́чний | чотириконе́чна | чотириконе́чне | чотириконе́чні |
| родовий | чотириконе́чного | чотириконе́чної | чотириконе́чного | чотириконе́чних |
| давальний | чотириконе́чному | чотириконе́чній | чотириконе́чному | чотириконе́чним |
| знахідний | чотириконе́чний | чотириконе́чну | чотириконе́чне | чотириконе́чні |
| орудний | чотириконе́чним | чотириконе́чною | чотириконе́чним | чотириконе́чними |
| місцевий | на/у чотириконе́чному, чотириконе́чнім | на/у чотириконе́чній | на/у чотириконе́чному, чотириконе́чнім | на/у чотириконе́чних |
