| чотириро́гий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | чотириро́гий | чотириро́га | чотириро́ге | чотириро́гі |
| родовий | чотириро́гого | чотириро́гої | чотириро́гого | чотириро́гих |
| давальний | чотириро́гому | чотириро́гій | чотириро́гому | чотириро́гим |
| знахідний | чотириро́гий, чотириро́гого | чотириро́гу | чотириро́ге | чотириро́гі, чотириро́гих |
| орудний | чотириро́гим | чотириро́гою | чотириро́гим | чотириро́гими |
| місцевий | на/у чотириро́гому, чотириро́гім | на/у чотириро́гій | на/у чотириро́гому, чотириро́гім | на/у чотириро́гих |