чотирирі́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | чотирирі́чний | чотирирі́чна | чотирирі́чне | чотирирі́чні |
родовий | чотирирі́чного | чотирирі́чної | чотирирі́чного | чотирирі́чних |
давальний | чотирирі́чному | чотирирі́чній | чотирирі́чному | чотирирі́чним |
знахідний | чотирирі́чний, чотирирі́чного | чотирирі́чну | чотирирі́чне | чотирирі́чні, чотирирі́чних |
орудний | чотирирі́чним | чотирирі́чною | чотирирі́чним | чотирирі́чними |
місцевий | на/у чотирирі́чному, чотирирі́чнім | на/у чотирирі́чній | на/у чотирирі́чному, чотирирі́чнім | на/у чотирирі́чних |