чотирию́рідний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | чотирию́рідний | чотирию́рідна | чотирию́рідне | чотирию́рідні |
родовий | чотирию́рідного | чотирию́рідної | чотирию́рідного | чотирию́рідних |
давальний | чотирию́рідному | чотирию́рідній | чотирию́рідному | чотирию́рідним |
знахідний | чотирию́рідного, чотирию́рідний | чотирию́рідну | чотирию́рідне | чотирию́рідних, чотирию́рідні |
орудний | чотирию́рідним | чотирию́рідною | чотирию́рідним | чотирию́рідними |
місцевий | на/у чотирию́рідному, чотирию́ріднім | на/у чотирию́рідній | на/у чотирию́рідному, чотирию́ріднім | на/у чотирию́рідних |