| чужи́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | чужи́й | чужа́ | чуже́ | чужі́ |
| родовий | чужо́го | чужо́ї | чужо́го | чужи́х |
| давальний | чужо́му | чужі́й | чужо́му | чужи́м |
| знахідний | чужи́й, чужо́го | чужу́ | чуже́ | чужі́, чужи́х |
| орудний | чужи́м | чужо́ю | чужи́м | чужи́ми |
| місцевий | на/у чужо́му, чужі́м | на/у чужі́й | на/у чужо́му, чужі́м | на/у чужи́х |