| чужозе́мний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | чужозе́мний | чужозе́мна | чужозе́мне | чужозе́мні |
| родовий | чужозе́много | чужозе́мної | чужозе́много | чужозе́мних |
| давальний | чужозе́мному | чужозе́мній | чужозе́мному | чужозе́мним |
| знахідний | чужозе́мний, чужозе́много | чужозе́мну | чужозе́мне | чужозе́мні, чужозе́мних |
| орудний | чужозе́мним | чужозе́мною | чужозе́мним | чужозе́мними |
| місцевий | на/у чужозе́мному, чужозе́мнім | на/у чужозе́мній | на/у чужозе́мному, чужозе́мнім | на/у чужозе́мних |