| чужомо́вний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | чужомо́вний | чужомо́вна | чужомо́вне | чужомо́вні |
| родовий | чужомо́вного | чужомо́вної | чужомо́вного | чужомо́вних |
| давальний | чужомо́вному | чужомо́вній | чужомо́вному | чужомо́вним |
| знахідний | чужомо́вний, чужомо́вного | чужомо́вну | чужомо́вне | чужомо́вні, чужомо́вних |
| орудний | чужомо́вним | чужомо́вною | чужомо́вним | чужомо́вними |
| місцевий | на/у чужомо́вному, чужомо́внім | на/у чужомо́вній | на/у чужомо́вному, чужомо́внім | на/у чужомо́вних |