| чужорі́дний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | чужорі́дний | чужорі́дна | чужорі́дне | чужорі́дні |
| родовий | чужорі́дного | чужорі́дної | чужорі́дного | чужорі́дних |
| давальний | чужорі́дному | чужорі́дній | чужорі́дному | чужорі́дним |
| знахідний | чужорі́дний, чужорі́дного | чужорі́дну | чужорі́дне | чужорі́дні, чужорі́дних |
| орудний | чужорі́дним | чужорі́дною | чужорі́дним | чужорі́дними |
| місцевий | на/у чужорі́дному, чужорі́днім | на/у чужорі́дній | на/у чужорі́дному, чужорі́днім | на/у чужорі́дних |