| | |
| чурува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | чурува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | чуру́ймо |
| 2 особа | чуру́й | чуру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | чурува́тиму | чурува́тимемо, чурува́тимем |
| 2 особа | чурува́тимеш | чурува́тимете |
| 3 особа | чурува́тиме | чурува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | чуру́ю | чуру́ємо, чуру́єм |
| 2 особа | чуру́єш | чуру́єте |
| 3 особа | чуру́є | чуру́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| чуру́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | чурува́в | чурува́ли |
| жін. р. | чурува́ла |
| сер. р. | чурува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| чурува́вши |
