чу́чверіти – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | чу́чверіти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | чу́чверіймо | |
2 особа | чу́чверій | чу́чверійте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | чу́чверітиму | чу́чверітимемо, чу́чверітимем |
2 особа | чу́чверітимеш | чу́чверітимете |
3 особа | чу́чверітиме | чу́чверітимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | чу́чверію | чу́чверіємо, чу́чверієм |
2 особа | чу́чверієш | чу́чверієте |
3 особа | чу́чверіє | чу́чверіють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
чу́чверіючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | чу́чверів | чу́чверіли |
жін. р. | чу́чверіла | |
сер. р. | чу́чверіло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
чу́чверівши |