| чу́чело1 – іменник середнього роду | ||
| (набита тирсою, соломою шкура тварини, птаха) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | чу́чело | чу́чела |
| родовий | чу́чела | чу́чел |
| давальний | чу́челу | чу́челам |
| знахідний | чу́чело | чу́чела |
| орудний | чу́челом | чу́челами |
| місцевий | на/у чу́челі | на/у чу́челах |
| кличний | чу́чело* | чу́чела* |