чу́чельний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | чу́чельний | чу́чельна | чу́чельне | чу́чельні |
родовий | чу́чельного | чу́чельної | чу́чельного | чу́чельних |
давальний | чу́чельному | чу́чельній | чу́чельному | чу́чельним |
знахідний | чу́чельний, чу́чельного | чу́чельну | чу́чельне | чу́чельні, чу́чельних |
орудний | чу́чельним | чу́чельною | чу́чельним | чу́чельними |
місцевий | на/у чу́чельному, чу́чельнім | на/у чу́чельній | на/у чу́чельному, чу́чельнім | на/у чу́чельних |