| | |
| чучи́кати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | чучи́кати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | чучи́каймо |
| 2 особа | чучи́кай | чучи́кайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | чучи́катиму | чучи́катимемо, чучи́катимем |
| 2 особа | чучи́катимеш | чучи́катимете |
| 3 особа | чучи́катиме | чучи́катимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | чучи́каю | чучи́каємо, чучи́каєм |
| 2 особа | чучи́каєш | чучи́каєте |
| 3 особа | чучи́кає | чучи́кають |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| чучи́каючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | чучи́кав | чучи́кали |
| жін. р. | чучи́кала |
| сер. р. | чучи́кало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| чучи́кавши |
