чільце́ – іменник середнього роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | чільце́ | чі́льця |
родовий | чільця́ | чі́лець |
давальний | чільцю́ | чі́льцям |
знахідний | чільце́ | чі́льця |
орудний | чільце́м | чі́льцями |
місцевий | на/у чільці́, чільцю́ | на/у чі́льцях |
кличний | чільце́* | чі́льця* |
* Але: два, три, чотири чільця́ |