| чільце́ – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | чільце́ | чі́льця |
| родовий | чільця́ | чі́лець |
| давальний | чільцю́ | чі́льцям |
| знахідний | чільце́ | чі́льця |
| орудний | чільце́м | чі́льцями |
| місцевий | на/у чільці́, чільцю́ | на/у чі́льцях |
| кличний | чільце́* | чі́льця* |
| * Але: два, три, чотири чільця́ |