чі́піль – іменник чоловічого роду | ||
(ніж) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | чі́піль | чі́пілі |
родовий | чі́піля | чі́пілів |
давальний | чі́пілю, чі́пілеві | чі́пілям |
знахідний | чі́піль | чі́пілі |
орудний | чі́пілем | чі́пілями |
місцевий | на/у чі́пілі, чі́пілю | на/у чі́пілях |
кличний | чі́пілю* | чі́пілі* |
[діал.] |