| | |
| шаблюва́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | шаблюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | шаблю́ймо |
| 2 особа | шаблю́й | шаблю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шаблюва́тиму | шаблюва́тимемо, шаблюва́тимем |
| 2 особа | шаблюва́тимеш | шаблюва́тимете |
| 3 особа | шаблюва́тиме | шаблюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шаблю́ю | шаблю́ємо, шаблю́єм |
| 2 особа | шаблю́єш | шаблю́єте |
| 3 особа | шаблю́є | шаблю́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| шаблю́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | шаблюва́в | шаблюва́ли |
| жін. р. | шаблюва́ла |
| сер. р. | шаблюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| шаблюва́вши |
