| шавкоті́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | шавкоті́ння | шавкоті́ння |
| родовий | шавкоті́ння | шавкоті́нь |
| давальний | шавкоті́нню | шавкоті́нням |
| знахідний | шавкоті́ння | шавкоті́ння |
| орудний | шавкоті́нням | шавкоті́ннями |
| місцевий | на/у шавкоті́нні, шавкоті́нню | на/у шавкоті́ннях |
| кличний | шавкоті́ння* | шавкоті́ння* |
| [розм.] |