| шаливі́р – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (шалапут) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | шаливі́р | шаливі́ри |
| родовий | шаливі́ра | шаливі́рів |
| давальний | шаливі́рові, шаливі́ру | шаливі́рам |
| знахідний | шаливі́ра | шаливі́рів |
| орудний | шаливі́ром | шаливі́рами |
| місцевий | на/у шаливі́рові, шаливі́рі | на/у шаливі́рах |
| кличний | шаливі́ре | шаливі́ри |
| [діал.] |