| | |
| шалюва́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | шалюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | шалю́ймо |
| 2 особа | шалю́й | шалю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шалюва́тиму | шалюва́тимемо, шалюва́тимем |
| 2 особа | шалюва́тимеш | шалюва́тимете |
| 3 особа | шалюва́тиме | шалюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шалю́ю | шалю́ємо, шалю́єм |
| 2 особа | шалю́єш | шалю́єте |
| 3 особа | шалю́є | шалю́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| шалю́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | шалюва́в | шалюва́ли |
| жін. р. | шалюва́ла |
| сер. р. | шалюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| шальо́ваний |
| Безособова форма |
| шальо́вано |
| Дієприслівник |
| шалюва́вши |
