| шарі́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (червоніти) | ||
| Інфінітив | шарі́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | шарі́ймо | |
| 2 особа | шарі́й | шарі́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | шарі́тиму | шарі́тимемо, шарі́тимем |
| 2 особа | шарі́тимеш | шарі́тимете |
| 3 особа | шарі́тиме | шарі́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | шарі́ю | шарі́ємо, шарі́єм |
| 2 особа | шарі́єш | шарі́єте |
| 3 особа | шарі́є | шарі́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| шарі́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | шарі́в | шарі́ли |
| жін. р. | шарі́ла | |
| сер. р. | шарі́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| шарі́вши | ||