| | |
| шарі́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | шарі́тися, шарі́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | шарі́ймося, шарі́ймось |
| 2 особа | шарі́йся, шарі́йсь | шарі́йтеся, шарі́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шарі́тимуся, шарі́тимусь | шарі́тимемося, шарі́тимемось, шарі́тимемся |
| 2 особа | шарі́тимешся | шарі́тиметеся, шарі́тиметесь |
| 3 особа | шарі́тиметься | шарі́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шарі́юся, шарі́юсь | шарі́ємося, шарі́ємось, шарі́ємся |
| 2 особа | шарі́єшся | шарі́єтеся, шарі́єтесь |
| 3 особа | шарі́ється | шарі́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| шарі́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | шарі́вся, шарі́всь | шарі́лися, шарі́лись |
| жін. р. | шарі́лася, шарі́лась |
| сер. р. | шарі́лося, шарі́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| шарі́вшись |
