| шевро́нний1 – прикметник | ||||
| (від: шеврона) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | шевро́нний | шевро́нна | шевро́нне | шевро́нні |
| родовий | шевро́нного | шевро́нної | шевро́нного | шевро́нних |
| давальний | шевро́нному | шевро́нній | шевро́нному | шевро́нним |
| знахідний | шевро́нний | шевро́нну | шевро́нне | шевро́нні |
| орудний | шевро́нним | шевро́нною | шевро́нним | шевро́нними |
| місцевий | на/у шевро́нному, шевро́ннім | на/у шевро́нній | на/у шевро́нному, шевро́ннім | на/у шевро́нних |