| шевці́в – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | шевці́в | шевце́ва | шевце́ве | шевце́ві |
| родовий | шевце́вого | шевце́вої | шевце́вого | шевце́вих |
| давальний | шевце́вому | шевце́вій | шевце́вому | шевце́вим |
| знахідний | шевці́в, шевце́вого | шевце́ву | шевце́ве | шевце́ві, шевце́вих |
| орудний | шевце́вим | шевце́вою | шевце́вим | шевце́вими |
| місцевий | на/у шевце́вому, шевце́вім | на/у шевце́вій | на/у шевце́вому, шевце́вім | на/у шевце́вих |