| шела́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | шела́чний | шела́чна | шела́чне | шела́чні |
| родовий | шела́чного | шела́чної | шела́чного | шела́чних |
| давальний | шела́чному | шела́чній | шела́чному | шела́чним |
| знахідний | шела́чний | шела́чну | шела́чне | шела́чні |
| орудний | шела́чним | шела́чною | шела́чним | шела́чними |
| місцевий | на/у шела́чному, шела́чнім | на/у шела́чній | на/у шела́чному, шела́чнім | на/у шела́чних |