| | |
| шельмува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | шельмува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | шельму́ймо |
| 2 особа | шельму́й | шельму́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шельмува́тиму | шельмува́тимемо, шельмува́тимем |
| 2 особа | шельмува́тимеш | шельмува́тимете |
| 3 особа | шельмува́тиме | шельмува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шельму́ю | шельму́ємо, шельму́єм |
| 2 особа | шельму́єш | шельму́єте |
| 3 особа | шельму́є | шельму́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| шельму́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | шельмува́в | шельмува́ли |
| жін. р. | шельмува́ла |
| сер. р. | шельмува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| шельмо́ваний |
| Безособова форма |
| шельмо́вано |
| Дієприслівник |
| шельмува́вши |
