| | |
| шелюгува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | шелюгува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | шелюгу́ймо |
| 2 особа | шелюгу́й | шелюгу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шелюгува́тиму | шелюгува́тимемо, шелюгува́тимем |
| 2 особа | шелюгува́тимеш | шелюгува́тимете |
| 3 особа | шелюгува́тиме | шелюгува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шелюгу́ю | шелюгу́ємо, шелюгу́єм |
| 2 особа | шелюгу́єш | шелюгу́єте |
| 3 особа | шелюгу́є | шелюгу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| шелюгу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | шелюгува́в | шелюгува́ли |
| жін. р. | шелюгува́ла |
| сер. р. | шелюгува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| шелюгува́вши |
