| | |
| шемета́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | шемета́тися, шемета́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | шемета́ймося, шемета́ймось |
| 2 особа | шемета́йся, шемета́йсь | шемета́йтеся, шемета́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шемета́тимуся, шемета́тимусь | шемета́тимемося, шемета́тимемось, шемета́тимемся |
| 2 особа | шемета́тимешся | шемета́тиметеся, шемета́тиметесь |
| 3 особа | шемета́тиметься | шемета́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шемета́юся, шемета́юсь | шемета́ємося, шемета́ємось, шемета́ємся |
| 2 особа | шемета́єшся | шемета́єтеся, шемета́єтесь |
| 3 особа | шемета́ється | шемета́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| шемета́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | шемета́вся, шемета́всь | шемета́лися, шемета́лись |
| жін. р. | шемета́лася, шемета́лась |
| сер. р. | шемета́лося, шемета́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| шемета́вшись |
