| | |
| шепеля́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | шепеля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | шепеля́ймо |
| 2 особа | шепеля́й | шепеля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шепеля́тиму | шепеля́тимемо, шепеля́тимем |
| 2 особа | шепеля́тимеш | шепеля́тимете |
| 3 особа | шепеля́тиме | шепеля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шепеля́ю | шепеля́ємо, шепеля́єм |
| 2 особа | шепеля́єш | шепеля́єте |
| 3 особа | шепеля́є | шепеля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| шепеля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | шепеля́в | шепеля́ли |
| жін. р. | шепеля́ла |
| сер. р. | шепеля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| шепеля́вши |
